„Суквецце“, Беларусь

 

Смарагд Сливко

 

На то и жизнь

На то и жизнь,

чтоб распугав страницы

и зло с добром перемешав,

расцеловать любви ресницы,

забыв про мяу и про гав.

 

На то и жизнь,

чтоб всё прощать, любуясь

всем тем, дано что от творца,

смахнуть в протяжном поцелуе

тоску с любимого лица.

 

На то и жизнь,

чтобы душа сияла,

командуя от пяток до волос,

и чтобы не было начала

для разных гадостных авось.

 

На то и жизнь,

чтоб быть, бессмертной

для внуков, дочек, сыновей

и чтоб была цветной и верной

и к этому звала людей.

На то и жизнь,

чтоб царствовали вместе

любовь и верность с красотой,

и чтоб они звучали песней…

Она одна и не дано другой.

 

Ирина Бороздина

Снежинки

 

Снежинки

сквозь закрытое окно

Постукивают звездами

Стучатся.

От ветра вьюжного

Не могут оторваться!

Ладошки выставив

Под музыку зимы

Вальсируют, кружатся

В восторге снежном

Улыбаются природе.

Явления и чудо

Происходят по погоде.

 

Ирина Маркевич

Дзед  Мароз  і  яго  нос

( Казка ).

У  нашай  вёсцы  дзед  Мароз

Адмарозіў  сіні  нос.

Быў  ён  гэтакі  вялікі.

Жартавалі  ўсе  музыкі:

Вось  Мароз  у  нас!  Мароз,

“Дзе  ты  дзеў  гігантскі   нос? “

 

Дзед  Мароз  ім  у  адказ:

“ У  балоце  я  заграз.

Зіма  цёплая  была,

Чапля  нос  мне  аддала.

Жаба  з  купіны  скок – скок,

Падала  мне  мой  кіёк,

Так  па  носе  пацягнула

Ажно  сэрца  здрыганула.

Вось  мой  нос  і  пасінеў,

Хоць  кідай  яго  за  хлеў.

Ледзь  з  балота  вылез  я,

Адцураўшыся  кія.

З  падарункамі   змок  мех.

Паднялі  сабакі  брэх,

Як  да  вёскі  я  прыйшоў

Віншаваці  малышоў.

Я  за  хлеўчык  прытуліўся,

Адпачыць  каб:   прытаміўся.

Тут  снягурачка  ішла,

За  хлявом  мяне  знайшла,

Снегам  як  расцерла  нос—

Ён  узяў,  назад  адрос,

Стаў  чырвоны  ды  кароткі,

Што  той  яблычак  салодкі”.

 

 

 

 

Комментарии закрыты.